Виправдати, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Зідра́ти, здеру, -ре́ш, гл. = здерти.
Наскось нар. Наискось.
Порібрє, -ря, с. = порібля.
Прошнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = прочнутися.
Розбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. розібрати, -беру, -реш, гл. 1) Разбирать, разобрать на части, разлагать на составныя части. Твою хату (будуть) розбірати. Шинкарочко молода, давай меду і вина, пиши гроші на стіну. Ой як стіну розбереш, тоді гроші побереш. Люде піч розберуть. 2) Разбирать, разобрать, разнести по качеству или назначенію вещи, разсортировать. Одомкнув скриню і все таки мовчки став розбірати. Що їм відкладає, що особо одбірає. 3) Разбирать, разобрать, расхватать. Зосталось сім сиріточок малюсіньких, і як їх стали люде розбірати, то й вона хлопчика.... взяла у прийми. А нуте, пани молодці, казав він, роскидаючи броню на долівці, — розбірайте у кого нема. 4) Разбирать, разобрать, различать, разсматривая. Довго я не хотів їсти сирого мяса; да вже як привик, тоді вже й не розбірав. Не розбіра, їсть усіх, їсть і дівчаток, і хлопчиків. Часом вони любили не розбірати своєї і чужої одежі. 5) Раздѣлывать, раздѣлать тушу. Піймав ту свиню, заколов та й ну розбірати. 6) Разбирать, разобрать, понимать, понять, взять въ толкъ. Буду слухати, що мені казатимеш, буду й сама розбірати. Що воно означа? Нехай письменні розберуть. 7) Раздѣвать, раздѣть. Увечері кличуть: «Іди до панночки — розбірати». 8) Разбирать, разобрать, пронимать, пронять, начать дѣйствовать. Пропасницю лічать так: як тільки вона почне розбірать чоловіка.... Ой уже мою та головоньку та хміль розбіра. Радюка почала розбірати злість. Його дуту туга розбіра.
Скорбний, -а, -е. Скорбный. І думу скорбную мою твоїй душі передаю.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі.
Утолочити Cм. утолочувати.
Цвіркунча, -чати, с. Маленькій сверчокъ.
