Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пластовик

Пластовик, -ка, м. = пластовець. Вх. Зн. 50.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТОВИК"
Агаря́нка, -ки, ж. Магометанка, турчанка.
Доо́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. доора́тися, -рю́ся, -решся, гл. Допахиваться, допахаться. Доорався до сухого лану. Чуб. V. 365.
Дряпня́, -ні́, ж. 1) Царапаніе. 2) Сдираніе, обдираніе.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Ли́сочка, -ки, ж. Ум. отъ лиска.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній. Желех.
Позастругувати, -гую, -єш, гл. Застрогать (во множествѣ).
Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Шух. І. 165. Ум. роскрутець. Шух. 1. 214.
Шишка, -ки, ж. 1) Шишка. Ном. № 2121. 2) Украшеніе изъ тѣста на пасхальномъ хлѣбѣ, подражающее виду сосновой шишки. Чуб. VII. 445. 3) Свадебный хлѣбъ особаго рода. От, перед весіллям, так увечері, кличуть на шишки молодиць. Рудч. Ск. І. 149. 4) Крышка курительной трубки. Шух. І. 276. 5) У келефа: часть палки, выдающаяся надъ рукоятью. Шух. І. 274. Ум. шишечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАСТОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.