Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пластовець

Пластовець, -вця́, м. Снѣгъ, падающій хлопьями. Вх. Зн. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТОВЕЦЬ"
Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді Екатер. у.
Занеха́ння, -ня, с. Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, недосмотръ, нерадѣніе.
Муст, -ту, м. Навозная жижа. Вх. Зн. 37.
Му́чити, -чу, -чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено. Чуб. III. 354.
Подоколювати, -люю, -єш, гл. Доколоть (многихъ).
Помаґлювати, -люю, -єш, гл. Выкатать на каткѣ (во множествѣ).
Стебелина, -ни, ж. = стеблина.
Табиновий, -а, -е. Сдѣланный изъ табину. Шейк.
Хряпи, -пів, м. мн. = храпи. Cм. храп 3.
Цвітин, -ну, м. = цвіт 1, 2. Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину. Мет. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАСТОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.