Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баша Ii, -шати, с. Сынъ паши, молодой паша. По Чорному морю молоде паня, турецьке баша, галярою гуляє... І до дівки Санджаківни прибувало. КС. 1882. Хп. 505.
Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323.
Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік). Мил. 209.
Опірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. опе́рти, опру, опреш, гл. = і. обпірати, обіперти.
Перестерігати, -га́ю, -єш, сов. в. перестерегти, -режу, -же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь.
Попасувати, -сую, -єш, гл. = попасати. Ми стали біля слободи Кіньської... попасувать волів. Драг. 415.
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами. Чуб. VII. 415.
Спорохнівка, -ки, ж. Гнилушка, кусокъ гнилого дерева. Вх. Уг. 269.
Ставма нар. Стоймя. Ставма можна шахву винести. Черк. у.
Шапка, -ки, ж. 1) Шапка. Чуб. VII. 413. Чорт бери тапку, аби голова ціла. Ном. № 7282. 2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка. Лохв. у. Kolb. І. 63. Шух. І. 166. 3)жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився. Чуб. III. 296.