Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пічкання

Пічкання, -ня, с. Возня съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Де пічкання багато, — глину там місить. Сим. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЧКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІЧКАННЯ"
Вибалакати, -каю, -єш, гл. Добиться чего разговоромъ, бесѣдой. Та що! Будем балакати, може що й вибалакаємо.
Жанда́рка, -ки, ж. Жена жандарма.
Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Зану́рити, -ся. Cм. зануряти, -ся.
Недоленька, -ки, недо́лечка, -ки, ж. Ум. отъ недоля.
Поговорити, -рю́, -риш, гл. Поговорить. Він у мене такий був, що не до розмови: як прийде, так і засне і не поговоре. Чуб. V. 28.
Салєник, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 62.
Слище, -ща, с. Мѣсто надъ водой, гдѣ разстилаютъ ленъ или холстъ для выбѣлки солнечными лучами.
Темнорудий, -а, -е. Темнорыжій. Шейк.
Фантастичність, -ности, ж. Фантастическое. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІЧКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.