Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пірначка

Пірначка, -ки, м. = риндзя. Вх. Зн. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРНАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІРНАЧКА"
Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Н. п. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Брязнув гаманом на стіл. Г. Барв. 211. Ось і у всі дзвони брязнули. Г. Барв. 158. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Г. Барв. 225. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. Г. Барв. 402 — 103. На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. Мнж. 22. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах. Н. Вол. у.
Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл. 1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. МВ. ІІ. 11. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну. МВ. ІІ. 12. 3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. Млак. 92. 4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Левиц. І. 35. Вона наче мою долю виспівує. Г. Барв. 393. 5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває. 6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив. Стор. І. 94.
Вуголов, -ва, м. 1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник. Шух. I. 166. 2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ. Шух. I. 79.
Засвербі́ти, -би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав. Котл. Ен. VI. 73.
Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати. Угор.
На́ї́док, -дку, м. 1) Яство. Перед дівчиною напитки, наїдки. Мет. 95. 2) Насыщеніе. на́ї́дку, як з хро́ну. Этимъ нельзя наѣсться. Мнж. 168. По кавунах малий наїдок. Лебед. у. Не ходиться о наїдок, але о покушання. Ном. № 12116.
Перемелювати, -люю, -єш, сов. в. перемолоти, -мелю, -леш, гл. Перемалывать, перемолоть.
Провітрити, -ся. Cм. провітрювати, -ся.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.
Чякра, -ри, ж. = собака = пес, Canis familiaris. Вх. Пч. І. 16. II. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІРНАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.