Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беручкий, -а, -е. 1 = беркий 2. 2) Липкій, цѣпкій, вязкій.
Відбатовувати, -вую, -єш, сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.
Забудува́ти, -ся. Cм. забудовувати, -ся.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Змучити, -чу, -чиш, гл. Измучить. Левиц. Пов. 37.
Кваша, -ші, ж. 1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Чуб. VII. 440. Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш. Посл. 2) Переносно: плакса. Ум. квашка.
Навмана́, навмани́, навманці́, навманя́, нар. Наобумъ; куда попало, наугадъ. Навмани Лазара співати. Ном. № 1335. От, буде навмана стрибати. Рудч. Ск. І. 64. Навманя росказую. Шевч.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Поніміти, міємо, -єте, гл. Онѣмѣть (о многихъ). Грин. II. 307. Ой як я маю до тебе ходити, коли нас будуть вороги судити. Ой нехай судять, як розуміють, прийде тая годинонька, вони поніміють. Мет. 44.
Тягеля, -лів, м. мн. Родъ верхней одежды, козацкій полукафтанъ? Тягеля червонії од піл до коміра золотом гаптовані. АД. І. 252.