Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безперечність, -ности, ж. Безспорность, несомнѣнность. Желех.
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Злічувати, -чую, -єш, сов. в. злічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитывать, сосчитать. Опат. 27. Ти в коморі, я на дворі, вийди, серце, злічим зорі. Мет. 10. Не можна далебі злічити, які народи тут плелись. Котл. Ен. IV. 70. Хто воінство його злічити може. К. Іов. 53. 2) Вылѣчивать, вылѣчить. Як би од Бога болізнь, то Бог би й злічив. Грин. II. 314. 3) О разбитой посудѣ: склеивать, склеить. Злічила макітру, та вже год десять живе.
Индюр, -ра, м. = индор. Вх. Лем. 421.
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Нищота, -ти́, ж. Нищета. Лебед. у.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Передерти, -ся. Cм. передирати, -ся.
Пуклятий, -а, -е. = пукатий. Вх. Лем. 458.
Розвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Разваливаться, развалиться, разрушаться, разрушиться. А горщок у печі розвалився, кип'ячи. Чуб. V. 635.