Баблятися, -ляюся, -єшся, гл. Копаться руками въ чемъ-либо жидкомъ, мягкомъ, напр. въ тѣстѣ; пачкаться. Бабляється з діжею од самого ранку, неначе дитина пічки копає. Cм. бабратися.
Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Заплі́ття, -тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ.
Інститутка, -ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).
Куряниця, -ці, ж. = курява 2.
Ма́бу́ти, мабуть, нар. 1) Должно быть, вѣроятно. А плахта ся тобі мабути по знаку? Мабуть не буть козі на торзі. Мабуть у лісі щось велике здохло. 2) Да какъ-же! А де це ти взяв хустку таку? — Найшов! — Мабуть! Гляди! — Далебі!
Побатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перевязать лошадей рядами.
2) Порѣзать. Нащо ти такими великими скибками побатував?
Поребрина, -ни, ж. Реберная часть.
Турчинонько, -ка, м. Ум. отъ турчин.
Улипати, -паю, -єш, сов. в. улипнути, -пну, -неш, гл.
1) Прилипать, прилипнуть.
2) Только сов. в. Объ одеждѣ, обуви: вполнѣ прійтись, какъ разъ быть впору. Приміряють той черевичок, — а він так і влип: як там був.