Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсохти

Підсохти Cм. підсихати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСОХТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСОХТИ"
Бойня, -ні, ж. Драка. Дивись, яка онде бойня. Кіев. г.
Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл. 1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. МВ. ІІ. 11. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну. МВ. ІІ. 12. 3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. Млак. 92. 4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Левиц. І. 35. Вона наче мою долю виспівує. Г. Барв. 393. 5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває. 6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив. Стор. І. 94.
Гилка, -ки, ж. = гілка. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. 3) Родъ игры въ мячъ. Гуляти в гилки. Левиц. І. 347.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Загорьо́ваний, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. А як вечір прийде, — на вулицю вийде: та в позиченому, та в добуваному... Ой вийди ж ти, вражий сину, у своєму загорьованому. Грин. III, 215.
За́родок, -дку, м. Зародышъ, embrio. Стоїть стовп до неба, на нім 12 гнізд, в кождім гнізді по 4 яйця, в кождім яйці по 7 зародків. (Загадка: рік). Чуб. І. 314. Ум. за́родочок.  
Кусати, -са́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] куснути, -ну́, -не́ш, гл. Кусать, грызть. Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047. Козаки, прислухаючись, тільки уси кусають. К. ЧР. 314. Оріх кусає. Мет. кусі його! Восклицаніе, натравливающее собакъ.
Молодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Жить холостымъ. Грицько, молодикуючи, був собі ввічливий, моторний, жартовливий з усіма. Г. Барв. 463.
Нагляда́ти, -да́ю, -єш, гл. і. сов. в. нагля́діти и нагле́діти, -джу, -диш, гл. Насматривать, насмотрѣть, увидѣть. Здобич нагледівши певну, жде не діждеться поживи. К. Псал. Вона вже давно його нагляділа. Мир. ХРВ. 174.ii. сов. в. наглянути, -ну, -неш. а) Увидѣть, замѣтить. Тут не страшно, моє серце, — люде не наглянуть. Г. Барв. 75. б) — кого, що. Надзирать, присматривать, присмотрѣть (за кѣмъ, чѣмъ). Дітей наглянути. Лукаш. 84. Пійдем, пообідавши, наглядати, як сіно скидатимуть. Г. Барв. 108. Боже!.. ти все бачиш, все знаєш... ти один наглядаєш над землею. Мир. ХРВ. 55. в) — до кого. Заходить, зайти мимоходомъ, навѣдываться, навѣдаться.
Сірман, -на, м. Сѣрый волкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСОХТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.