Битися, б'юся, б'єшся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Байте, поки б'ється. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. 4) Стараться, биться. Бється, як риба об лід. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. 6) О кобылѣ: имѣть случку. 7) битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ. 8) битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ. 9) битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру.
Відплатити Cм. відплачувати.
Граба́чка, -ки, ж. Работница, сгребающая сѣно или овесъ.
Гу́стість, -тости, ж. Густота.
Заба́вити, -ся. Cм. забавляти, -ся.
Крилашський, -а, -е. Принадлежащій помощнику рыболовнаго атамана.
Підра, -ри, підря, -рі, ж.
1) (підра). Чердакъ для храненія сѣна, сѣновалъ.
2) мн. Закоулки, сокровенныя мѣста. О, уже, пішла скрізь по підрах! Усе вилазила. А шо найшла? Нишпорив по підрях. Cм. подря.
Ремез, -за, м. Птица: ремезъ, Parus pendulinus. Ой ремезе, ремезочку, не клади гнізда у вершині Дністра. Ум. реме́зонько, ремезо́чок.
Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ).
Трух-трух! меж., выражающее бѣгъ лошади рысью.
