Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Вистріпувати, -пую, -єш, сов. в. вистріпати, -паю, -єш, гл. Выдергивать, выдернуть (нитки въ ткани).
Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Ганьбливо нар. = ганебно.
Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. 2) ж. Правая чепіга.
Зе́мни́й, -а́, -е́ Земной. З мудростей земних до небесної слави. зе́мна смола́. Асфальтъ.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється.
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Помостити, -мощу, -стиш, гл. 1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. 2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. 3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку.
Пошапкувати, -ку́ю, -єш, гл. — кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошинкували його да й кажуть.