Відмірати, -раю, -єш, сов. в. відмерти, -дімру, -реш, гл. 1) Умирать, умереть, перемирать, перемереть. Більш як двісті чоловіка сього року відмерло в нашій волості. Багато бджіл повиприскало й одмерло. 2) Обмирать, обмереть и потомъ снова возвратиться къ жизни. Було, послі почую, що люде одмірали. Чому в нас не одмірають? Я пішла б роспитала про свого (покійного) дідуся.
Заглеме́здий, -а, -е. = завалий.
Затала́нити, -ню, -ниш, гл. Пріобрѣсть по счастливой случайности. Що вдень загорюєш, то за ніч прогайнуєш, а що заталаниш, — то музики наймаєш. Він і швець добрий, тільки що заталанить, то все й прогайнує.
Ланцюг, -га, м. Цѣпь. Біда за біду чіпляється, як у ланцузі кільце за кільце. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе (невольника) брати. Дума. Несе з України аж у Сібір ланцюг-пута. Не рвися, як собака на ланцюзі. Назад рученьки зв'язали, в ланцюг ніженьки скували. Ум. ланцюжок. Невеличкі лампадки... на тоненьких ланцюжках.
Макотру́с, -са, м. Время собиранія маку.
Обволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обволокти, -лочу, -че́ш, гл.
1) Обволакивать, обволочить.
2) Покрывать, покрыть, обкладывать, обложить. Кладуть із мертвих тіл костри. Соломой їх обволікають, олію з дьогтем поливають на всякий зруб разів по три.
Обідець 2, -дця, м.
1) Ум. отъ обід. Ободокъ.
2) Кольцо, колечко. Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом — обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає.
Роскуштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Хорошенько распробовать. Роскуштувалися, — а воно добре, — давай тоді їсти.
Скороздрілий, -а, -е. Скороспѣлый. Чорний бо овес скороздрілий, так ми його й насіємо.
Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. Чулися молоді жарти. 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? Чуюся на душі й на тілі, що й я живу.
