Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпірка

Підпірка, -ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПІРКА"
Брослива, -ви, ж. Персикъ. Шух. І. 109.
Викльовувати, -вую, -єш, сов. в. виклювати, -клюю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око. Рудч. Ск. І. 38.
Галиця, -ці, ж. = галка 1. Кинув не палицю, убив не галицю, скублю не пера, їм не м'ясо. Ном., стр. 293, № 92.
Зновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. знови́ти, -влю́, -виш, гл. Возобновлять, возобновить. Левч. 14.
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Матірча́тий, -а, -е. = матірний. Желех.
Охвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Жертвовать собой, обрекать себя.
Приключитися, -чи́ться, гл. употребл. только въ 3-мъ лицѣ. Приключиться. Приключилося їм горе. Рудч. Ск. І. 131.
Убаришувати, -шую, -єш, гл. Получить барышъ отъ перепродажи. Рк. Левиц.
Шмальнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ шмалити = смальнути. О жгучемъ, рѣзкомъ вѣтрѣ: дунуть, подуть. Шмальне на дворі, що й носа не витикай. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.