Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гостівни́к, -ку́, м. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. I. 124.
За́пах, -ху, м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487. 2) Родъ желтыхъ грибовъ. Вх. Уг. 239.
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Лебед. у. Піч файно запорайте. Вх. Зн. 20. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Н. Вол. у. Харченкови десятини були вже запорані. Г. Барв. 347. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути. Зміев. у.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Змусувати, -су́ю, -єш, гл. Придумать. Сивиллу лайте безтолкову, її се мізок змусував. Котл. Ен. IV. 6.
Милосе́рдний, -а, -е. Милосердный. Дав єсь волю серцю мому, милосердий Боже! Чуб. V. 3. Приручаю тебе, серденятко моє, милосердному Богу. Мет. 25.
Набуття́, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Позмуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать изъ камня, кирпича (во множествѣ).
Посвистач, -ча, м. Богъ вѣтровъ, погоды. Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ и таковомъ же вступленіи къ ней, опубликованныхъ Шишацкимъ-Илличемъ (о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю). Слово повидимому выдуманное составителемъ думы. ЗОЮР. I. 173, 176, 177.
Фіціґорний, -а, -е. Кокетливый. Шух. І. 33. Фіціґорні молодиці. Шух. I. 134.. Cм. відзіґорний.