Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байорисько, -ка, с. ув. отъ байоро.
Вірнянка, -ки, ж. Вѣрная жена. Ум. вірняночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. ІІІ. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. Н. п.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить. Шевч. 331.
Лома́ччя, -чя, с. соб. отъ ломака 1.
Ме́четь, (ти ж?) = мечет 1. Оце викопа (запорожець на землянку) яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе. КС. 1883. XI. 504.
Побажатися, -жається, гл. безл. Захотѣться.
Ріяти, -рію, -єш, гл. О пчелахъ: роиться? Ой не рій, не рій, яра пчілонько, у бору. Рк. Макс.
Турчинонько, -ка, м. Ум. отъ турчин.
Цибулиння, -ня, с. 1) Стебли лука. Херс. 2) Раст. Sagittaria Sagittaefolia L. Вх. Пч. І. 12.
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.