Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбурити

Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРИТИ"
Баус, -са, м. = ус. Вх. Лем. 390.
Вибоїстий, -а, -е. Ухабистый. Вибоїста дорога. Желех.
Довга́сто нар. Продолговато.
Зайча́тина, -ни, ж. Мясо зайца.
Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.
Кобилярка, -ки, ж. Порода большихъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 426.
Перешивання, -ня, с. Перешиваніе.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea. Вх. Пч. І. 13.
Попити II, -п'ю́, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Був мед, та гості попили. Ном. № 1897. Попив змій кров. Мнж. 35.
Устодолити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать плохо. Там як устодоле хліб, так задавишся і не проковтнеш, сказано й зажерти не можна. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.