Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбурити

Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРИТИ"
Брязк, -ку, м. = брязкіт.
Виписати, -ся. Cм. виписувати, -ся.
Замалярува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Заняться живописью. 2) Заработать живописью.  
Мучни́к, -ка́, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. Шух. І. 104, 146. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня. Черниг. у.
Паліпля, -лі, ж. Горящая солома, уголья. Угор.
Перепилювати, -люю, -єш, сов. в. перепиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Перепиливать, перепилить.
Підніб'я, -б'я, с. = піднебення 1. Вх. Уг. 259.
Попадатися 1, -даюся, -єшся, гл. Распасться, опасть. Шкура попадалась на шиї. Носив сорочку, поки попадалась. Зараз надіну. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму. Г. Барв. 29.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. Рудч. Ск. І. 39. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились. К. МБ. X. 15.
Шльонзк, -ку, м. Силезія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.