Вадитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ум. дрівця́. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Василь на всі празники нарублює дрівець.
Зажо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заболѣть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Зажохавсь віл.
Ли́совий, -а, -е. Лисій. Лисова шуба слід замітає.
Маю́чий, -а, -е. Состоятельный, зажиточный.
Настання, -ня́, с. Возникновеніе. Ще до настання в Польщі їзуїцтва, ляхи в наших владик-архиреїв були «бісові пекельники», а Русь у римського прелацтва не прекладалась над жидову. настання́ світу. Созданіе міра.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу.
Пуплишок, -шка, м. = пуп'яшок 1.
Ціша, -ші, ж. ? Лежали берви бервінковії хмелем коло двору, вінцем коло столу, цішами по столові.