Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвершки, -ків, м. мн. Раст. Veronica Chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 141.
Горя́нський, -а, -е. Горный, гористый. І на дніпровській Україні, і на горянській за кордоном. Морд. ІІ. 31.
Господа́рь, -ря́, м. 1) Хозяинъ, владѣлецъ, глава въ домѣ. Де господарь не ходить, там нивка не родить. Ном. № 7162. Ой діти ж мог, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. Чуб. V. 855. 2) Титулъ прежнихъ князей Молдавіи и Валахіи. Оттоді то Василь молдавський, господарь волоський.... до.... кроля польського посилав. АД. II. 101. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Чуб. ІІІ. 461. Ой папочку, господаричку, а в чеській землі королем будеш. Гол. II. 30. Ой нема дома господаренька. Гол. II. 33.
Дарівни́к, -ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. ІІІ. 168.
Заметуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Засуетиться.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає. Камен. у.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Позахолоджувати, -джую, -єш, гл. Застудить (во множествѣ).
Помуркотати, -кочу, -чеш, гл. Помурлыкать.