Вимащуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. вимаститися, -щуся, -стишся, гл. Вымазываться, вымазаться, смазываться, смазаться.
Відкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. відкопатися, -паюся, -єшся, гл. Откапываться, откопаться.
Забіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. забі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Забѣгать, забѣжать. Туди до Лимана та до Очакова, або ще й близче забігаєш. Мир. Л. сб. 48. Забігайте з усіх боків. В село із лісу вовк забіг. 2) Забѣгать, заходить на короткое время. Та він забігав на одну хвилину. Забіжиш до Марусі у робочу хвилину, — от скучиш, так словце яке нашвидку перемовити. 3) О саняхъ: скатываться, съѣзжать. Цілу дорогу сани забігали. 4) Предупреждать, предупредить. 5) Набѣгать, набѣжать, нападать, напасть (на кого). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів. 6) Заставать, застать. Я не забіг уже запорожців. (Слова старика при упоминаніи о запорожцахъ). Стрижевск. 7) най ті язи́к не забі́гає. Не говори глупостей.
Леті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Летить літо, як крилами. Чого летиш як скажений? Летить миска до порога. Куля летить. Ум. летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає.
Нама́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. намасти́тися, -щу́ся, -стишся, гл. 1) Намасливаться, намаслиться. Так мало масла, що й не намастилися млинці. 2) Намазываться, намазаться. Намастився дяк оливою.
Невдачний, -а, -е. = невдалий. Напечу хліба — невдашний, наварю борщу — несмашний.
Обаранити, -ню, -ниш, гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Собаки його обаранили. Бджоли як обаранили його.
Попришивати, -ва́ю, -єш, гл. Пришить (во множествѣ).
Примести Cм. примітати.
Убезпечати, -ча́ю, -єш, сов. в. убезпечити, -чу, -чиш, гл. Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати. Катерина й питає: «де ж дінем запорозьких козаків»? А він її убезпечив: «знайдуть, каже, де дітись».