Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистріхнути, -хну, -неш гл.? Вистріхнув його на блазня. Ном. № 13180.
Головний, -а, -е. 1) Головной. Головка хустка. 2) Главный. Всі головні догмати нашої віри. Левиц. І. 3) Опасный, угрожающій смертью. Не ходи по болоту, там місце головне, — не один уже наклав головою.
Запога́нити Cм. запоганювати.
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. І. 235.
Коповозиця, -ці, ж. = коповіз. Ночі не досипа, сам і скотина день і ніч тягає, — от як у жнива, або в коповозицю. О. 1862. VI.57.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Роджений, -а, -е. 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.
Росковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роскуватися, -кую́ся, -єшся, гл. 1) Расковываться, расковаться. Роскуються незабаром заковані люде. Шевч. 211. 2) Только сов. в. О кукушкѣ: раскуковаться.
Роскоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = роскуштувати.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина. Могил. у.