Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить.
Китайка, -ки, ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Ум. китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа.
Ляпо́тнява, -ви, ж. Хлопаніе, плесканіе. Така ляпотнява у тому млині.
Пахоля, -ля́ти, с. Маленькій мальчикъ. Та скажи мені правду, мале пахоля, над якеє зілля і в світі нема? Ум. пахолятко.
Раріг, рога, м. Балабанъ (порода ястребовъ), Falco laniarius. Пани хорти заводять да рароги. Путя туди не знає хиже птаство, не зазирне і раріг туди оком. дивиться як на рарога. Смотритъ какъ на диковину.
Рибалчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата.
Рясно нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Сади цвіли рясно. Рясно-рясно плакала. Ум. рясненько, ряснесенько.
Спочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочути, -чую, -єш, гл. 1) Чувствовать, почувствовать. Мені їх любі слова чуються, я їх кохання спочуваю. 2) Сочувствовать, посочувствовать. Я б і з малою дитиною розмовляла. Нехай мені спочує аби хто. Вона знов йому вимовляла свій жаль, свою тугу на серці.... Як же жалував, як спочував.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Уразище, -ща, м. Ув. отъ ураз.