Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій.
Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище.
Зябля, -лі, ж. = зяб.
Моли́ти, -лю́, -лиш, гл. Молить. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Нашрітка, -ки, ж. Снарядъ для дѣланія дроби.
Поділ, -до́лу, м.
1) Низменное мѣсто, низменность. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Заграли коники на подолі.
2) Подолъ женской рубахи. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Ум. поді́лок, поді́лочок. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва.
Порозвішувати, -шую, -єш, гл. Развѣсить (во множествѣ). Порозвішували їх, щоб висохли. Розмальовані лихтарі скрізь порозвішувані по деревах.
Пороз'їздитися, -димося, -дите́ся, гл. Разъѣхаться. Пороз'їздились ми нарізно на досвітки.
Трясовиця, -ці, ж. = трясавиця 2.
