Дорива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дорва́ти, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату.
Жига́ль, -ля, м. 1) Сухая жила. Вх. жила. 2) Въ капустномъ листѣ: листочный нервъ.
Зада́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть.
Плюсь! меж.
1) Выраж. плескъ предмета, упавшаго въ воду.
2) Шасть. Тут плюсь Еней, як будто з неба: «Ось, осьде я, коли вам треба».
Порозсідатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсістися, но во множествѣ.
Прорити, -ся. Cм. проривати, -ся.
Румак, -ка, м. Аргамакъ, ратный, боевой конь. Пришила свиня до коня та й каже: ось бо й я румак.
Сявкати, -каю, -єш, сявкотіти, -кочу, -чеш, гл. О гусяхъ, преимущественно гусятахъ: гоготать. Вол. г. Гуска сявкоче.
Угірок, -рка, м.
1) = огірок. Дам тобі угірок і пуп'янок.
2) Родъ. вышивки. Ум. угіро́чок.
Уточити Cм. уточувати.
