Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ береза. 2) Раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. ІІ. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. ІІ. 31.
Гірок, -рка, -ке = гіркий. Не будь солодок — проглинуть, не будь гірок — прокленуть. Г. Барв. 512.
Пацьорки, -ків, мн. 1) Cм. пацьор. 2) Раст. Malva ratundifolia L. ЗЮЗО. І. 128. Cм. пацірки, пацюрки.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Рудч. Ск. II. 171. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. МВ. І. 40. Сядь, погомони. ЗОЮР. І. 48.
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Пороздобувати, -ва́ю, -єш, гл. Раздобыть (во множествѣ).
Правосуддя, -дя, с. Правосудіе.
Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.
Свиня, -ні, ж. 1) Свинья. Вас. 198. свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк. 2)морська. Дельфинъ. 3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. свинка, свиночка. Ув. свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Лебед. у. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. АД. І. 191. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця. Харьк. г.