Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Велерічивий, -а, -е. Многорѣчивый. Язик отой велерічивий. Шевч. 625.
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював. Грин. 1. 128.
Лягчи́ = лягти.
Ми́ршавіти, -вію, -єш, гл. Принимать болѣзненный, невзрачный видъ; вырождаться; паршивѣть.
Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Кобел. у. Облиш уже, не займай його. Конст. у. Мене облишила любая дівчина. Чуб. V. 107.
Пішохід, -хо́ду, м. Тротуаръ. Полт. и Харьк. г.г. У Харькові пішоходи з дощок, чи з каміню. Лебед. у. В городі... якісь пішоходи роблять, щоб в грязі добре, бач, було ходити пішки. Котл. Н. П. 386. Раз я вийшов в город, йду по пішоходу. Щог. В. 63.
Покладки, -ків, м. Куриныя яйца. Шух. І. 106, 238. Годуют курочки, таких наскладали покладків. Гн. II. 205.
Помарнити, -ню, -ниш, гл.кого. Уничтожить кого. Вх. Уг. 261.
Товарчий, -чого, м. Пастухъ рогатаго скота. Черном.