Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Дя́тловина, -ни, ж. Раст. трилистникъ, Trifolium pratense. Сіно — сама чиста дятловина та зелене, зелене.
Милосе́рдя, -дя, с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя.
Накриття́, -тя́, с. 1) Крыша, кровля. Під їдним накриттям дві хати. 2) Покрывало.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Не діло мене крушило, а туга насердна.
Обгородитися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Окружить плетнемъ, заборомъ свой дворъ, огородъ.
2) О лунѣ, солнцѣ: быть окруженнымъ туманнымъ сіяніемъ. Зійшов місяць із зорею та й обгородився. Як місяць або сонце обгорожено кругом, — буде лютий мороз, а влітку вітер.
Оледиця, -ці, ж. = ожеледь.
Скарбничий, -чого, м. = скарбівничий.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув.
Шторхати, -хаю, -єш, гл. = штурхати.