Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бересклен, -ну м. Раст. Evonimus verruscous Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Записа́ти, -ся. Cм. запи́сувати, -ся.
Ззира́тися, -раюся, -єшся, сов. в. ззирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Переглядываться, переглянуться. Усі люде ззираються, сміються шпиком, що з того буде. Кв. II. 273. Ззирались тоді між собою ученики. Єв. І. XIII. 22.
Їдання, -ня, с. Ѣденіе. Трепав з роботи, з сухоти, з їдання.
Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться? МВ. ІІ. 101.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Смородливість, -вости, ж. Смрадность.
Срака, -ки, ж. Задница.