Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Левч. 135. Грин. ІІІ. 128, 129. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. Г Арт. (О. 1861. III. 95). 2) Гребецъ, лодочникъ. Стор. ІІ. 138. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця. Чуб. V. 924.
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться. Желех.
Лупе́ха, -хи, ж. = злупок. Вас. 163.
Писнути, -ну, -неш, гл. Писнуть. Ні писне, ні висне. Ном. Писнула дитина. Левиц. Пов. 60.
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке. Кіевск. у.
Попідписувати, -сую, -єш, гл. Подписать (во множествѣ).
Поподибати, -баю, -єш, гл. Много походить. Зміев. у.
Призиратися, -раюся, -єшся, сов. в. призрітися, -рю́ся, -ришся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Г. Барв. 435. А він дивиться — призирається. Федьк. Мати ся призріла на скриньку і на писмо.... познала. Гн. І. 123.
Розважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. розважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Развѣшиваться, развѣситься. 2) = разважатися, розважитися 2.
Управді нар. = справді.