Вевекати, -каю, -єш, гл. Говорить нечленораздѣльно, невнятно (о нѣмыхъ и пр.).
Волохатий, -а, -е. Мохнатый, косматый, обросшій волосами, перьями. Ходить голуб коло хати сивий, волохатий. Хто волохатий, той буде багатий. Кіт волохатий.
Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Горсе́т, -та, м. = Керсет. На їх були однакові горсети.
Дужо нар.
1) Сильно, мощно.
2) Здорово.
Оконце, -ця, с. = віконце.
Пилюк, -ка, м. пт. Circus.
Піст, по́сту, м. Постъ.
Поезія, -зії, ж. 1) Поэзія. (Квітка) постеріг і переняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко поезію народньої пісні. Народня поезія. 2) Стихотвореніе. Въ этомъ значеніи имѣетъ мн. ч.: Поезиї Ю. Г. Федьковича Въ этомъ значеніи Ум. поезійка. Иногда и въ ед. ч. въ знач. стихотворенія, поэтическія произведенія. Огненная поезія Шевченка. Упала мені в руки поезія якогось пана Щоголева. Зрадів я, її прочитавши... Не багато тих пісень, да чистий же мед, а не перга словесна.
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).