Дозоли́ти Cм. Дозоляти.
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю.
Клямбра, -ри, ж.
1) Родъ скрѣпы или деревянныхъ тисковъ, употребляющихся для удержанія вмѣстѣ сколачиваемыхъ досокъ. Перш треба у клямбри взяти, а потім вже шпуги заганяти.
2) Скоба, скрѣпа желѣзная.
Ли́зькати, -каю, -єш, гл. = лизкати. Лизькає кров собака.
Позабовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Позабовтувалися, по росі ходивши.
Позживати, -ва́ємо, -єте, гл. Прожить (о многихъ). Ми з бабою вік позживали.
Попращати, -ща́ю, -єш, гл. — кого. Проститься съ кѣмъ. Cм. попрощати. Навіки 'смо попращали свої любі гори.
Тупкати, -каю, -єш, гл.
1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать.
2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном.
Шкрябнути, -бну́, -не́ш, гл.
1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть.
2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили.