Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Окроме нар. 1) Отдѣльно. Вони сидять за столиком окроме. Грин. III. 536. Не буду з ним іти, буду собі окроме держатись. Кв. II. 300. 2) = крім. Ніде не вроде льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі. Волч. у.
Опростатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Освободиться. 2) Прійти въ себя.
Підживати, -ва́ю, -єш, сов. в. піджити, -живу, -веш, гл. 1) Оправляться, оправиться, окрѣпнуть. 2) Поправлять, поправить свои обстоятельства, разживаться, разжиться. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара. О. 1861. IX. 74.
Помісяшно нар. Помѣсячно.
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Прошастатися, -таюся, -єшся, гл. Прошмыгать извѣстное время.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Утикати II, -каю, -єш, сов. в. уткати, утчу, -чеш, гл. 1) Вставлять, вставить въ ткань во время тканья, воткать. 2) Только сов. в. Соткать извѣстное количество. Учора як воно (дитина) успалосє, то так довго спало: цілу губку я уткала. Черн. у.
Чепурість, -рости, ж. Аккуратность, опрятность, красота. Гарно вас, паничу, хтось підстриг; ззаду така чепурість, аж любо дивитися. Харьк. у.
Шестикрилка, -ки, ж. Имѣющая шесть крыльевъ. Вона — дванадцятикрилка, а я тільки шестикрилка; вона всім нам (відьмам) голова. О. 1862. IX. 33.