Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ.
Дво́є, двох, чис. Двое. Як двоє у батька дітей, то як єдно; а як єдно, то як ні єдного. У його двоє діл. Почав їх (учеників) посилати по двоє.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Злувати, злую, -єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш?
Зматчі́лий, а, е. Объ ульѣ: лишившійся матки.
Мо́лодіж, -жі, ж. Молодежь. Вся молодіж пустилась у танець.
Спориня, -ні, ж. Прибыльность, умноженіе.
Ха-ха! меж., выражающее смѣхъ. Ха-ха-ха-ха! — Чорт, панове, літанню співає.
Швиндати, -даю, -єш, гл. = швендати. Москалі так і швиндають по базарю.
Шпинь 1, -ня, м.
1) Шипъ, нарѣзываемый на той части спицы, которая должна входить въ ступицу.
2) Часть веретена. Cм. веретено.
3) Часть моталки. Шпинь з витушки встроми на вулиці.