Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Жвакуня, -ня́ти, с. Маленькій чавкунъ. Ум. жвакуня́тко, жвакуня́точко.
Здити́нитися, -нюся, -нишся, гл. = здитиніти.
Зли́го́дній, -я, -є. Бѣдственный. Ой у нашій славній Україні бували колись престрашнії злигодні бездольні години. (1849). 53.
Катервак, -ка, м. = тетервак.
Накерва́витися, -влюся, -вишся, гл. Стать полнокровнымъ. Накервавилася худоба, — треба кров пустити.
Нечуственний, -а, -е. = нечулий. Робила й не спала, поки аж нечуственний сон обняв її коло колиски. Упав зразу на землю і став нечуственний, а потім очуняв та й прохворів півтора місяця.
Побіль, -лі, ж. Мелкіе кусочки сахару. Одважте бо мені побілі хунтів зо два по копі з шагом, — адже я до ціни даю.
Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. 2) Сюда. Я аж тут залетів. 3) Вотъ. Ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Що ви зволите тутеньки робити? Мов зроду тутечка жили.
Хруснути, -ну, -неш, гл. Треснуть, захрустѣть разъ. Хруснуло, як оріх, шуснуло, як у міх.
