Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стояти

Стояти, стою́, -їш, гл. 1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Мороз не велик, та стоять не велить. Ном. № 646. 2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. ЗОЮР. По тім боці на толоці, там цигане стояли. Мет. 87. 3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай. Н. п. 4)за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх. Зміев. у. 5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно. МВ. ІІ. 86. 6)за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого. 7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть. Гол. IV. 465. 8)над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЯТИ"
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля. Вх. Лем. 408.
Заподі́ти, -ді́ну, -неш, гл. Задѣвать. Ой де ж мужа заподіла? Чуб. V. 839.
Зафарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Закрасить.
Однаково нар. Все равно, безразлично. Вам однаково, що тут, що там. Гліб.
Породілля, породіля, -лі, ж. Родильница. Мил. 21. ХС. VII. 432. Несе подарунок породіллі. Нѣжин. у.
Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Розгулятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся. Грин. III. 389. 2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ном. № 12491. Ой Ганнусю-душечко, чого підлога подоптана? Діти ся розгуляли, підлогу подоптали. Чуб. V. 64.
Скатувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Измучить, истязаніями, пыткой. Увидів Христа такого скатованого. Гн. І. 115. 2) Казнить. Чуб. V. 841. Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували. Рудч. Ск. II. 53.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу. Рудч. Ск. І. 157.
Спритискувати, скую, -єш, гл. Тѣснить. Вх. Зн. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.