Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чародінник

Чародінник, -ка, м. = чарівник. Шух. І. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРОДІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАРОДІННИК"
Батонько, -ка, м. = батенько. Въ дат. пад. употребл. иногда форма женск. склон. батоньці. Дайте, слуги, то батонці знати. Чуб. І. 174.
Безумний, -а, -е. Неразумный, глупый, безумный. Дурна тая, безумная дівонька, що полюбила п'яниченьку старого. Чуб. V. 599.
Блоховодниця, -ці, ж. Имѣющая на себѣ много блохъ (преимущественно о кошкѣ, собакѣ). Лохв. у.
Палко нар. 1) Горюче, жарко. Дрова горять палко. 2) Вспыльчиво. 3) Пылко.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Поперев'язувати, -зую, -єш, гл. Перевязать (многихъ). Поперев'язувала старостів рушниками. Богодух. у.
Поперечитися, -чуся, -чишся, гл. Поспорить. Мої мама... поперечили сі з татом... Гн. II. 125. Щос сі поперечив з наймитом. Гн. II. 113.
Приворотень, -тня, м. Раст. a) Pyrethrum corymbosum. ЗЮЗО. І. 133. б) Neottia aris L. ЗЮЗО. І. 129. в) Tanacetum vulgare L. Вх. Зн. 55.
Сінянки, -нок, ж. мн. Рѣшетки, употребляемыя при перевозкѣ сѣна. Вх. Зн. 67. Желех.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata. ЗЮЗО. І. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАРОДІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.