Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати.
Вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Врата, врат, мн. Только въ выраж.: царські врата. Царскіе врата. Зачиняються царські врата для нашого брата.
Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах.
Крамниця, -ці, ж.
1) Лавка. Завів крамницю з тютюном. Зайшов собі в таку крамницю, де продають фиги-миги і всякі ласощі. Гатц. 62.
2) Дощечка у сапожниковъ, на которой рѣжутъ товаръ и выстругиваютъ гвозди. Ум. крамничка.
Мня́та Cм. м'ята.
Пуховий, -а́, -е́ Пуховой, сдѣланный изъ пуха. В'яже коня до ялини, а сам іде до дівчини, до дівчини до Марусі на пуховії подусі.
Слабосилля, -ля, с. Слабосиліе.
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє.
Шопа, -пи, ж. Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Пішли до топи вітати пана, пішли до череди брати барана.