Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Грапи́ня, -ні, ж. Графиня. Левиц. Пов. 316, 337. Мир. ХРВ. 333.
Дарови́й, -а́, -е́. Даровой.
Іменувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований. Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.
Мудь, -дя, м. 1) Неотеса, грубый человѣкъ, мужикъ. Та що й говорить з такими глечиками, з такими мудями. Левиц. Пов. 182. 2) = мудо. Як я... стягну з коня цього черкеса, так хватайте його прямо за мудя, то він буде наш... Хватили його тільки за мудя, той зараз і ослаб. СХО. VIII. 315.
Осліпнути, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь. Мнж. 80.
Поміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. поміститися, -міщуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Ном. № 8817. Рудч. Ск. І. 62.
Понащіплювати, -люю, -єш, гл. Привить (во множествѣ). Він, покійник, і яблук, і груш понащіплював. Богодух. у.
Цяткований, -а, -е. Въ пятнахъ, пятнистый, пестрый, въ крапинкахъ. Черк. у.