Вересень, -сня, м. Сентябрь (мѣсяцъ).
Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. — кирпу. Важничать, задирать носъ. — на що, куди. Намекать на что. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ.
Килимок, -мка, м. Ум. отъ килим.
Коректа, -ти и коректура, -ри, ж. Корректура. Так потно видержена коректура, що цур йому. V.
Коругов, -гви, ж. = корогов. Щоб військо йшло під коругов.
Низенько, низесенько, нар. Ум. отъ ни́зько.
Пересинювати, -нюю, -єш, сов. в. пересини́ти, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ насинивать, насинить.
Посестриця, -ці, ж. = посестра. Якусь собі, бировику, посестрицю вибрав?
Цуркий, -а, -е. 1) Въ видѣ палочекъ. 2) О соли: крупный. Цурка сіль. Ум. цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне.... чи ба яке цуркеньке.
Цяцькуватися, -куюся, -єшся, гл. Няньчиться. Наробе лиха, та й цяцькуйся з ним.
