Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунчуковенко

Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУКОВЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУКОВЕНКО"
Бабуся, -сі, ж. Ум. отъ баба. Бабушка. Ум. бабусенька, бабусечка.
Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3. Конст. у.
Вибовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. ви́бовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Выплескиваться, выплескаться, разболтаться. 2) Выплывать, выплыть съ трудомъ.
Вистарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Оробина, -ни, ж. = горобина. ЗЮЗО. І. 137.
Попанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Погосподствовать, поцарствовать, побыть бариномъ. І над нашим ще народом ще хоть трохи попануй. Котл. Од. 494. Як би тобі довелося в нас попанувати. Шевч. 453. 2) Поблагопріятствовать, подѣйствовать. Тепер весна попанувала на ярину. Н. Вол. у.
Поставління, -ня, с. 1) Ставленіе. Честь-хвалу дайте наперед Богу і господарю, і господинці, і його дочці, й куховарочці за хліба поставління, за страви доношіння. Рк. Макс. 2) Рукоположеніе.
Пустоцвіт, -ту, м. Пустоцвѣтъ. Коли йде самий пустоцвіт, укинь личака у грядки.
Хоження, -ня, с. Хожденіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНЧУКОВЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.