Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунчуковенко

Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУКОВЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУКОВЕНКО"
Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
Переждати Cм. пережидати.
Повистромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выставиться, виткнуться (во множествѣ).
Поголоснійшати, поголоснішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться громче. Голосна пісня його через те ще поголоснійшала на широкому світі. К. ХП. 130.
Пооскоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Оскоромиться (о многихъ).
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Ракавка, -ки, ж. = раканя. Вх. Уг. 264. Cм. рахкавка.
Фін, -на, м. = фіїн. Драг. 320.
Чергуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) Чередоваться. 2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: «Лізь ти.» Чуб. II. 634. Стали чергуватись, кому б піти. Св. Л. 231.
Шпилечка, -ки, ж. Ум. отъ шпилька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНЧУКОВЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.