Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунчуковенко

Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУКОВЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУКОВЕНКО"
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Зима́ и пр. = зіма и пр.
Ле нар. = лем. Желех.
Підлизник, -ка, м. = підлиза (о мужчинѣ).
Притрястися, -су́ся, -се́шся, гл. Прійти. Мил. Св. 11. Коровка напасеться і додому притрясеться. Мил. 41.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. Cм. проучити.
Проциндрити Cм. проциндрювати.
Торкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торкотати. Ой, битиму: будут тобі кости торкотіти, як біб в бордюзі. Вх. Зн. 70.
Укутати, -ся. Cм. укутувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНЧУКОВЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.