Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. 2) Знахарь. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus.
Верес, -су, м. Раст. = веріс.
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.
Погибельний, -а, -е. Гибельный. І в погибельні тенета вороги її вловили.
Синеня, -няти, с. Маленькій сынокъ.
Устрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Чадіти, -дію, -єш, гл. Угарать. Багато того духу, од котрого чадіють люде.
Червоточина, -ни, ж. 1) Червоточина. На дерево зрублене нападе червоточина. 2) = червотока 2. До Івана 24) з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина.
Шелегейдик, -ка м.? Бісові шелегейдики.
