Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунька

Бунька, -ки, ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ. Прил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЬКА"
Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Зау́шник, -ка, м. = заушниця 1. Гол. Од. 26, 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники. Гол. III. 382.
Згре́бло, -ла, с. Скребница.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Набавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Їднак я горілки набавлю, як вип'ю, зараз поставлю. Чуб. V. 1088. 2) Наводить, навести, навлекать, навлечь, причинять, причинить. Сусіди, що нас набавили нужди і біди. Гол. І. 127. Набавити лиха, страху, хороби..
Обмаль нар. Маловато. Пшениці у нас тепер обмаль, не вродила. Павлогр. у.
Порозруйновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разрушиться (во множествѣ). Будівлі без догляду порозруйновувалися.
Прийгра, -ри, ж. = пригра. Пасіка роїста на притру вийшла. К. ЦН. 237.
Причинонька, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Трепетик, -ка, м. Въ сѣделкѣ: металлическая дужка, сквозь которую проходитъ черезсѣделень. Харьковъ. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.