Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочинок

Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНОК"
Баландіти, -джу, -диш, гл. Болтать, говорить пустяки. Желех.
Брехуха, -хи, ж. Лгунья. Котл. Ен. IV. 33. Жаль мені на дівчину, на ту сучу брехуху. Н. п. Ум. брехушка.
Катівський, -а, -е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки. Ном. № 3690.
На́бгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Нара́лити, -лю, -лиш, м. Напахать ралом.  
Перекір, -ко́ру, м. Перекоръ; прекословіе. На перекір робе, іде. Черк. у. Ой я тобі, моя мати, перекір ізроблю: повну хату і кімнату женихів наведу. Н. п. Ув. перекорище.
Потаскати, -ка́ю, -єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Мнж. 30. Із бою потаскали в стан. Котл. Ен.
Придовжитя, -жу, -жиш, гл. Пройти ралом въ длину по засѣянному полю. Н. Вол. у.
Пропанькатися, -каюся, -єшся, гл. Проняньчиться, проухаживать, провозиться.
Урунитися Cм. урунюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧИНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.