Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочинок

Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНОК"
Догоджа́ти, -джа́ю, -джаєш, сов. в. догоди́ти, -джу́ (-жу́), -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть — багато вже. Камен. у.
Надба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Нажить, пріобрѣсть, благопріобрѣсть, заработать. Запряна пучками та надбала ручками. Ном. № 9963.
Налі́плювати, -плюю, -єш, сов. в. наліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Лѣпить, налѣпить, прилѣплять, прилѣпить; наклеивать, наклеить.
Обік нар. Рядомъ, возлѣ. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Виступає. Обік його жіночка небога. Шевч. ІІ. 21.
Паучиня, -ня, с. = павутиння. Вх. Лем. 447.
Перепитування, -ня, с. 1) Разспрашиваніе. А що тобі з того перепитування, що ти раз-у-раз про його сестру перепитуєш? Полт. г. 2) Переспрашиваніе.
Підвезти Cм. підвозити.
Розлучення, розлучі́ння, -ня, с. Отдѣленіе своего скота изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218, 213. Полонинка веселая лиш, до розлученя, а як пішла худібонька, она засмучена. Шух. І. 204.
Умазати, -ся. Cм. умазувати, -ся.
Цямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, чмокать (при ѣдѣ). Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧИНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.