Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочинок

Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНОК"
Гандель, гандлювання, гендлювати и пр = гендель и пр. О. 1862. І. 71.
Гу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, дѣлаться гуще. А глина все гусне, гусне. Канев. у. Кров у жилах гусне, холодіє. К. МБ. ХІІ. 266.
Доко́чувати, -чую, -єш, сов. в. докоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.
Зашепну́ти, -ну, -не́ш, гл. Шепнуть. А сторожик як почув, зараз мені защепнув. Гол. І. 144.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл. 1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле. Посл. 2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Шевч. 381. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа. Ном. № 2614. 3) Бить, звонить в колотушку. 4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. Рудч. Ск. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли. К. Псал. 25. 6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Конферя, -рі, ж. Картофель. Вх. Уг. 246.
Лиша́й, -шаю, м. Лишай. Грин. II. 38. У Марусі на щоці лишай підкинувся. Кобел. у.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Похабитися, -блюся, -бишся, (чогось), гл. Оставлять, покидать. Вх. Зн. 54.
Узабоч нар. Въ сторонѣ. Де ж він косарку купив так недорого? Мабуть у Леппа, в Хортиці? — Ні, десь узабоч, у Кичкасі либонь, чи що. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧИНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.