Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтовничий

Бунтовничий, -а, -е. Мятежническій, принадлежащій, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене. К. Псал. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИЧИЙ"
Безчуственний, -а, -е. Лишившійся чувствъ. Настя безчуственна теж лежить. Кв.
Зади́рливий, -а, -е. = задерикуватий. Греб. 409.
Змахнути Cм. змахувати.
Нави́чка, -ки, ж. Привычка; навыкъ.
Надсипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. надси́пати, -плю, -плеш, гл. Отсыпать, отсыпать часть.
Носичок, -чка, м. Ум. отъ ніс.  
Обвідьмитися, -млюся, -мишся, гл. Сдѣлаться вѣдьмой, колдуномъ.
Професорський, а, а. профессорскій
Розіпнути, -ну, -неш, гл. = розіпясти.
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТОВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.