Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Завиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Завилять. А Прус хвостом не завиляв, як знаєш лис хвостом виляє.
Поперебріхувати, -хую, -єш, гл. Переврать (многое). Вона зроду не скаже так, як чула од людей, а все поперебріхує.
Придовжитя, -жу, -жиш, гл. Пройти ралом въ длину по засѣянному полю.
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Стидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Сього вам стидатись нічого.
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром.
Хлюст, -та, м.
1) Родъ карточной игры. В хлюста, в пари, в візка іграли. хлюстом называется въ этой игрѣ, если у кого либо изъ играющихъ окажется три карты одной масти или три козыря, или три хвальки, или три туза, или двѣ карты одной масти и хва́лька.
2) бра́ти хлюст. Въ карточной игрѣ въ хвиль имѣть у себя козырную даму, называемую также хвиль.
Хмельовий, -а, -е. Сдѣланный, состоящій изъ хмеля.
