Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтовничий

Бунтовничий, -а, -е. Мятежническій, принадлежащій, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене. К. Псал. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИЧИЙ"
Безперий, -а, -е. Не имѣющій перьевъ, неоперившійся. Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого. Шевч. Та деколи яструб на камінь сідає, щоб гадину діткам безперим піймать. Морд. К. 18.
Випрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. випрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = випрошуватися, випроситися.
Криводушний, -а, -е. Несправедливый, безсовѣстный. Родились ви на світ зрадливі, з утроби вийшли криводушні. К. Псалт. 132.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Описати Cм. описувати.
Покутувати, -тую, -єш, гл. Искупать грѣхъ, нести епитимію, каяться. Це тобі Бог присудив, щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість. Рудч. Ск. II. 163. Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі. Шевч. 336.
Посмалити, -лю́, -лиш, гл. Опалить, обжечь. Дев'ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила. Г. Барв. 425. Та одна діброва не горіла, соловейкові крильця посмалила. Чуб. V. 1057.
Холодкуватий, -а, -е. Тѣнистый. Холоднуваті сади. Славяносерб. у.
Хураж, -жу, м. Фуражъ, продовольствіе. Як їдеш у Сураж, то й бери свій хураж. Ном., стр. 283, № 743.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний. КС. 1882. X. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТОВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.