Зарі́вно, нар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити.
Комисар, -ра, м.
1) Комиссаръ. Чого вже не робили тії старости й комисари з городовими козаками.
2) Исправникъ. Добре було жити, поки не писали пани комисари хлопців у некрути. Я бачив сам таких і може б показав, да цур йому! боюсь: росержу комисара. Ум. комисарчик. Приїхали комисарчики, зі Львова писарчики господу записати, де має король стати.
Насупити, -ся. Cм. насуплювати, -ся.
Неохота, -ти, ж. Неохота, нежеланіе. Яким з більшою неохотою одвітував йому.
Непряха, -хи, ж. Неумѣющая или не желающая прясть. Була собі непряха і недбаха.
Перепих, -ху, м. Пышность. З перепихом несуть його на морах.
Підчулити Cм. підчулювати.
Половина, -ни, ж. Половина. Перебреду бистру річку й половину ставу. Половина літ минає, я щастя не маю. о-полови́ні. Въ половину. Як же тебе, пане, нести: чи поверх дерев, чи о-половині дерев. Ум. половинка, половиночка.
Придобно нар. Удобно, съ удобствомъ. Я живу собі придобно на своїй селидьбі.
Спочивання, -ня, с. Отдохновеніе. Під вечір (сонце) іде зовсім на спочивання.
