Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берва, -ви, ж. 1) Перекладина, мостикъ. Желех. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. пѣсня).
Вертиголов, -ва, м., вертиголова, -ви, об. Тотъ, кто имѣетъ привычку крутить головой. Вх. Зн. 6.
Возичок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Напа́сочка, -ки Пастьба. Утка йде, утенята веде на напасочку, на порясочку. Чуб. III. 180.
Окукобитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Свить гнѣздо. 2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
Попустувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!
Увірувати, -рую, -єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти. Шевч. 626.
Удержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. удержатися, -жуся, -жишся, гл. Удерживаться, удержаться. Не держались на горі, а під горою не вдержишся. Ном. № 13518. Тепер я не хочу нічого: дасте свиту да рушницю, бо в мене нічого не вдержиться. Рудч. Ск. І. 91.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200. 2) Бдительно.
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка. Рудч. Ск. II. 1.