Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Богів, -гова, -ве Божескій, Богу принадлежащій. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. богів шлях. Млечный путь. Черном. богова корова. Жукъ олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Водомороз, -за, м. пт. Зимородокъ, Alcedo ispida. Вх. Пч. ІІ. 8.
Волонько, -ка, с. Ум. отъ віл.
Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. Аф. 366. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. ЗЮЗО. І. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Зімникува́тий, -а, -е. О фруктахъ: поспѣвающій къ зимѣ. Зімникуваті груші, яблука. Волч. у. (Лободовск.).
Качальня, -ні, ж. Катокъ для бѣлья. Радом. у.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла. Гол. І. 164.
Мошна́ч, -ча, м. Раст. Sedum acre L. ЗОЗО. І. 136.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).