Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Їде чоловік бовкуном. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. 2) Большой снопъ, камышу. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. Ум. бовкунець. бовкунчик.
Босий, -а, -е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати.
2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Босі колеса. Босий віз. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в Петрах.
3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. О быкѣ: съ бѣлыми копытами.
4) чоловік з босою губою. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. босенький, босесенький. Ніжки босенькі мерзнуть.
Бруд, -ду, м.
1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду.
2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. У послѣродовое очищеніе.
3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло.
4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс.
Да́єден Кто нибудь.
Жити́на, -ни, ж. 1) Ржаной стебель. Бач, житина як добра очеретина. 2) Ржаное зерно. В'язь на огірках завбільшки з житину. Запорошив око житиною.
Ми́тра, -ри, ж. Митра.
Облак, -ка, м. 1) = оболок 1. 2) = оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Ум. облачок. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок.
Построїти, -ро́ю, -їш, гл. Построить. Вирубайте й мені яворець, я й собі построю дворець.
Потайці нар. = потай. Сама собі їсть в потайці од матері.
Роскочувати, -чую, -єш, сов. в. роскоти́ти, -чу, -тиш, гл. Раскатывать, раскатить.