Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути.
Короговний, -а, -е. Относящійся къ знамени, хоругви, флагу.
М'ягки́й, м'я́гко и пр. = м'який, м'яко и пр.
Первотвір, -тво́ру, м. Оригиналъ, подлинниккъ.
Поклинцювати, -цюю, -єш, гл. Набить стѣну клинышками для обмазки глиной.
Склепувати, -пую, -єш, гл. = склепити. Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати.
Службонька, -ки, ж. Ум. отъ служба.
Теєньки, теєчки — употребляется для замѣны глаголовъ, которыхъ изъ приличія или почему либо иному не хотятъ употреблять.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай.
Чубрик, -ка, м.
1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки.
2) = чубок.
