Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байрак, -ка, м. 1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Грин. II. 169. Ой не шуми, луже, зелений байраче! Мет. 92. До зеленої неділі в байраках біліли сніги. Шевч. 2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Вибрик, -ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.
Жажди́вий, -а, -е. = жадібний. Гол. ІІІ. 523.
Замочи́ти, -ся. Cм. замо́чувати, -ся.
Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки. Славяносерб. у.
Позагартовувати, -вую, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Поперемахльовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и перемахлювати, но во множествѣ.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Швед, -да, м. Шведъ. Добувсь, як швед під Полтавою. Ном. № 6454.