Дрови́на, -ни, ж. Полѣно дровъ. Треба, шоб гола піч ніколи не була, класти на ніч у неї дровину.
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Міздро́, -ра, с. и міздря́, -рі, ж. Мездра.
Наступниця, -ці, ж. Преемница.
Окоммкнуть нар. Въ одно мгновеніе, мигомъ.
Перебздикнути, -ну, -не́ш, гл. Перекувыркнуться.
Попонудити, -джу́, -диш, гл. Томиться много, тосковать. Cм. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила.
Сперед пред. Изъ-подъ, передъ, съ, отъ. Сперед моїх очей втік. Скікнув милий сперед очей, тільки вчула свист. Іван приймає сперед того коня сіно, а мясо ложить перед ним.
Хвартух, -ха, м. Передникъ. Ближча сорочка, неже хвартух. Cм. фартух. Ум. хвартушо́к, хвартуше́чок.