Батькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..».
2) Быть отцемъ. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати...
Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний.
Досхти́ Cм. досихати.
Зобіжати, -жа́ю, -єш, зобіжда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зобі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Хиба мене зобідила людина? Як же ти міг так зобідить чоловіка?
Зодягати, -га́ю, -єш, сов. в. зодягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. І не зодіг його з мого достатку.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили.
Оговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Отговариваться. Оговорюються, що їм багацько діла робити.
Понашукувати, -кую, -єш, гл. Выискать, найти (во множествѣ).
Равл, -ла, м. Улитка. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги.
Смужка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.