Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплюснути, -ну, -неш, гл. Выплеснуть. Черниг. у.
Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница. Вх. Пч. I. 6.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Диво́та, -ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
Лю́бочка, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Нагомоні́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать. 2)на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку. Драг. 111.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Чуб. I. 43, 134. Мил. М. 36. КС. 1889. XI. 309. Грин. II. 33. Ув. пристрітище. Грин. II. 33.
Розмарин, -ну, м. = розмайрин. Чуб. V. 195.
Спонаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спонадитися, -джуся, -дишся, гл. Пріучаться, пріучиться, повадиться. Так і спонадився, щоб ласенько їсти. Черк. у.