Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись.
Джіворонок, -нка, м. пт. Coracias garrula.
Добра́ння, -ня, с. Выборъ. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!
Кожнярь, -ря́, м. Овчинникъ.
Леле́чка, -ки, м. Ум. отъ лелека.
Надго́нити, -ню, -ниш, сов. в. надігна́ти, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать къ чему. Погнав він уже козу і тільки надігнав на дорогу... 2) Гнаться, погнаться, догонять, догнать. За мной турки надігнали, пана мого з мене (коня) зняли.
Наньма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати.
Поцят, -ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця!
Уплодити, -джу, -диш, гл. Родить, породить. Ночник тебе уплодив.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.