Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балюра, -ри, ж. = баюра. Сим. 32. Через балюру стрибатиме. Г. Барв. 453. Ямка въ земляномъ полу, на печномъ шесткѣ, въ печи. О, яка в долівці балюра, — треба замазати. Конст. у. Чому таки ти печі не вимажеш? Самі балюри, ніде й горщика поставити.
Брунь! меж. = бринь. Зачепив бруньку за пакілець та брунь, брунь, смика її. Мнж. 109.
Дотиня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Дослоняться, дошататься.
Запа́хнути и запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Попільниця, -ці, ж. Капустная тля. ХС. III. 50. Cм. попелюха, попільнуха.
Пороз'язувати, -зую, -єш, гл. = порозв'язувати.
Смоктання, -ня, с. Сосаніе.
Ув'язати, -ся. Cм. ув'язувати, -ся.
Хвайда, -ди, ж. 1) Плеть. КС. 1884. І. 29. Ой стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою. Чуб. V. 1065. Били її хвайдами: «не йди, бідо, за нами»! Чуб. V. 1164. 2) Польза, прибыль. Хвайда з його громаді є, нема що. Камен. у.