Виралити, -лю, -лиш, гл. Пройти поле раломъ.
Віддерти, -ся. Cм. віддирати, -ся.
Глумувати, -му́ю, -єш, гл. Издѣваться. Голови на шаблі здіймали, довго глумували. Вона з мене глумує, сміється.
Знудити, -джу, -диш, гл.
1) Истомить. Зсушив мене, знудив мене як билину.
2) — чим. Почувствовать, что надоѣло, опротивѣло что. Ти весела, світом рада, тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, тяженько здихнеш.
Полиця, -ці, ж.
1) Полка. Казала нам нивка, що є в пана горшка в коморі на полині.
2) Отвалъ у плуга. Тепер моя голівонька в тузі, поламалась поличенька в плузі. Ой чи мені полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати.
3) У колесниковъ: стойка съ желѣзнымъ стержнемъ, на который накладывается просверленная предварительно ступица колеса.
4) Раст. Trifolium arvense L. Ум. поличка, поличенька.
Роздзяплювати, -люю, -єш, сов. в. роздзяпити, -плю, -пиш, гл. Раскрывать, раскрыть, растворять, растворить настежь, разинуть. Оце роздзяпив двері, як теща рот.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Субітній, -я, -є. Субботній. Не жаль мені меду й вина, а жаль мені дівування, субітнього заплітання. Субітнім штихом та на недільний лад.
Сухо нар. Сухо. Тече вода по каміню, під камінем сухо.
Увіряти, -ряю, -єш, сов. в. увіри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. — на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться.