Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Оце я на баштані дідую.
Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав.
Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка.
Поприкочувати, -чую, -єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо.
Рахування, -ня, с. Вычисленіе, исчисленіе. Рахування не в поминання! Коли ж небудь треба да по нас поминки робити.
Рити, -рию, -єш, гл.
1) Рыть, копать. Дніпро берег риє, риє, яворові корінь миє. Понура свиня, а глибоко риє.
2) рити на кого. Подкапываться подъ кого, строить козни. Риє та й риє на мене.
Спінка, -ки, ж. Запонка.
Татко, -ка, м.
1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти.
2) Священникъ.
Трудність, -ности, ж. Трудность.
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Та і горілочку хлистала.