Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дочимчикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дойти куда нибудь скоро.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Кв. II. 184. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. Стор. І. 239. 2) Родъ плахты. Черниг. у. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була. Гліб. 44.
Запомо́га, -ги, ж. Вспомоществованіе, помощь. Запомога моя в Бозі: правих серцем Він спасає. К. Псал. 13.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.
Лі́теплий, -а, -е. Теплый. Літепла води. Літепле молоко. Шух. І. 141.
Накипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. накипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Накипать, накипѣть. Чим горнець накипів, тим буде смердіти. Чуб. І. 238.
Прошвендяти, -дяю, -єш, гл. Прошляться. Прошвендяли заробітчане цілий тиждень. Мир. ХРВ. 156.
Риболовник, -ка, м. = рибалка 1. Ум. риболо́вничок. Рибаки ж мої, риболовнички. Мет. 311.
Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.
Сопляк, -ка, м. = сопіль. Мнж. 7.