Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пелехатий

Пелехатий, -а, -е. = волохатий. Котл. Ен. V. 7. Гуси пелехаті. Грин. III. 89. Летить голуб коло хати сивий пелехатий. Чуб. V. 382. Кури пелехаті. Драг. 28. Кучерявий піч вимітає, пелехатий у піч заглядає. Грин. III. 472.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЕХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЕХАТИЙ"
Горя́ч, -ча, м. Жара, зной. Желех. В літі.... серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають.... Гн. І. 28.
Ґро́на, -ни, ж. и ґро́но, -на, с. = Гроно. Херс.
Зім'я́тися и зімнятися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Злякатися, -каюся, -єшся, гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Єв. Мр. V. 33. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Котл. Ен. II. 30. Злякався хлопчик, аж поблід. Гліб. 56.
Літа́нья, -ньї, ж. Латанія, молебствіе. Літанью співає. Шевч.
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Неймовірство, -ва, с. = неймовірність. Н. Вол. у.
Павук, -ка, м. 1) Паукъ, Arachnea. — волоський. Тарантулъ. Вх. Пч. І. 7, 16. 2) = павич. Черниг. у. 3)летючий. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. Ум. павучок.
Торохкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торохкотати.
Цундрій, -рія, м. Оборвышъ, крайній бѣднякъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕЛЕХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.