Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

к

К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. Мет. 25. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Ном. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "К"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "К"
За́біл, -лу, м. То, при помощи чего жидкая пища получаетъ бѣлый цвѣтъ: сметана, молоко. Сметана у борщі... забіл. О. 1862. І. 72.
Наві́що нар. Для чего, зачѣмъ. Навіщо сліпцеві дзеркало? Ном. № 5227.
Натуркувати, -кую, -єш, сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл. 1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого. 2) Наговаривать, наговорить на кого-либо.
Несвідомість, -мости, ж. 1) Невѣдѣніе. Чуб. І. 273. 2) Безсознательность.
Оправдовувати, -вую, -єш, сов. в. оправди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать, оправдать. Себе оправдовує, що все гарно робить. Зміев. у. Ніхто іменно не доказав на його, так і оправди́ли. Тепер аби гроші, то хоч якого душогуба оправдять. Черн. г. Нехай тебе й Бог так простить і батько наш, гетьман український оправдить. КЦН. 221.
Поздумувати, -мую, -єш, гл. Вспомнить (многое). Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував. Чуб. II. 18.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.
Праценька, -ки, ж. Ум. отъ праця.
Характерство, -ва, с. Колдовство. К. ЧР. 151. Вони беруть однією хистю, а в нашого брата про запас і характерство єсть. К. ЧР. 128.
Царювання, -ня, с. Царствованіе. Так він думками благими нехай царство обіймає, щоб за його царювання жили праведні в покої. К. Псалт. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова К.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.