Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

к

К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. Мет. 25. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Ном. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "К"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "К"
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. Вас. 156. 159. Лямці, мн. Валенки. КС. 1893. XII. 448.
Остуджувати, -джую, -єш, сов. в. остудити, -джу, -диш, гл. Остуживать, остудить, охладить. Якими зіллями бідне серце моє остудити. Г. Барв. 394. Як Бог творив землю, то єї перше варив, а послі разом остудив. Чуб. І. 39.
Поближчати, -чаю, -єш, гл. Приблизиться, стать ближе.
Пострічатися, -чаюся, -єшся, гл. Встрѣтиться. На Стрітення зіма, з літом пострічаються. Ном. № 521.
П'ядити, -джу, -диш, гл. 1) Мѣрять п'я́ддю. Вх. Лем. 459. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П'ядит усениця. Вх. Лем. 459. 3) Стремиться, достигать, добиться. Вх. Лем. 459.
Росправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росправити, -влю, -виш, гл. Расправлять, расправить. Насилу руку расправила. Кв. І. 99. Росправляй.... крильця. Чуб. V. 1126.
Торопитися, -плюся, -пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь? Канев. у.
Ховати, -ваю, -єш, гл. 1) Прятать. Де тії гроші, що ти служив? де ти їх ховав? Рудч. Ск. II. 154. Що-дня він мед тягав та в берлозі ховав. Гліб. 2) Беречь, хранить. А ви Україну ховайте. Шевч. 159. ховай боже! Сохрани Богъ. Ном. № 5141. 3) Хоронить, погребать. Хведора Безрідного ховали, в семип'ядні пищалі гремали, у суремки жалібно вигравали. Макс. Ховав піп, ховав дяк і паламарище. Н. п. 4) Выкармливать, воспитывать.
Цюди нар. = сюди́. О. 1861. XI. Св. 39. Драг. 83. І як він цюди добився. Рудч. Ск. II. 145.
Шургич! меж., для выраженія выбрасыванія или быстраго всовыванія во что-либо. Шургич у піч! ХС. III. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова К.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.