Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

к

К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. Мет. 25. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Ном. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "К"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "К"
Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Кашоварник, -ка, м. = кашовар. Ум. кашоварничок. КС. 1882. XI. 231.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Непоказний, -а́, -е́ Невидный, неказистый.
Примовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примо́витися, -влюся, -вишся, гл. Говорить, сказать, вмѣшаться въ разговоръ. В вік не дасть куска хліба ззісти; так, щоб примовився, що ось образи малює добре отой, а ні: я малюю та й тілько. Лебед. у. В військо наряжався, до козачки примовлявся: «Козачко, прошу тебе, як Бога, гляди моєї худоби». Чуб. V. 1171. Тут уже й другі примовились. Мир. ХРВ. 195.
Присідлувати, -лую, -єш, сов. в. присідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Притягивать, притянуть сѣдло подпругой. Шух. І. 78.
Роспука, -ки, ж. Отчаяніе. К. Кр. 31. О, розлука, мій миленький, розлука, розлука, — комусь буде потішенька, а мені роспука. Гол. II. 778. Ударила з роспуки об поли руками. Г. Барв. 531.
Стів, сто́лу, м. = стіл. Шух. І. 98.
Торос, -су, м. = тарас. Левч. 42.
Чубашка, -ки, ж. Хохлатка. Ум. чубашечка. Курашечко чубашечко, позич мені крилець. Чуб. V. ЗС6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова К.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.