Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пелеханка

Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЕХАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЕХАНКА"
Бздикати, -каю, -єш, гл. = бздіти.
Блощичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный клопу. Сим. 130.
Вислухання, -ня, с. Выслушиваніе.
Джиґу́ха, -хи, ж. 1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое. 2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Черниг. г. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка. Ном. № 11341.
Добенькетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Допироваться.
Дрібні́сінький, -а, -е. Очень мелкій, очень маленькій, очень густой и пр.
Еконо́м, -ма, м. = оконом. Посіпака економ.... нарід катував. Гн. II. 174.
Мотну́ти, -ся. Cм. мотати, -ся.
Приспівати I Cм. приспівувати.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕЛЕХАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.