Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пелеханка

Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЕХАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЛЕХАНКА"
Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. І. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.
Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Залі́ззя, -зя́, с. Желѣзныя части плуга. Купив плуг, лишень деревінь, а заліззя треба ще. Камен. у.
Клинцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Забивать клинъ. Харьк. г. 2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Круць, -ця, м. Гвоздь. (І. Христа) жиди мучили, на хрест роспинали, залізними круцями руці і ноги пробивали. Мил. 15.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Наговори́ти, -ся. Cм. наговорювати, -ся.
Поралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом. Чуб. VII. 400.
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕЛЕХАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.