Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витяжний, -а, -е. 1) Протяжный. Пісня жалібна, витяжна, плакуча. Левиц. І. 2) витяжні чоботи. Сапоги, у которыхъ передокъ и передняя часть голенища изъ цѣльной кожи. Нові чоботи витяжні. Ном. № 11182.
Довба́ння, -ня, с. Долбленіе.
Зайчи́ця, -ці, ж. = зайчиха. Рудч. Ск. І. 139. Зайчиця з зайченятами. Мнж. 30.
Коритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29. 2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім'я Твоє. Єв. Л. X. 17.
Корчів, -чо́ва, м. = корчага. Вх. Зн. 28.
Позакрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Закрасться, прокрасться (о многихъ). Ніхто й не вгледів, як вони позакрадалися в садок.
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь. Камен. у.
Потвора, -ри, об. Уродъ, чудовище. О потворі піякові буду вам співати: марузатий, пелехатий, бридкий, забабраний. Гол. III. 486.
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Щасно нар. = щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно! Мир. Пов. II. 85.