Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пархач

Пархач, -ча, м. 1) Паршивець. 2) = парх 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРХАЧ"
Гозеро, -ра, с. = озеро. Іди у поле, там стоїть гозеро і коло гозера стоїть кобила. Грин. II. 79. (Острожск. у.).
Жертовник, -ка, ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.
Зглеві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться слизистымъ. Сир зглевів. Cм. сня діти.
Зільни́к II, -ка, м. Огородъ, содержащій зелень. Ум. зільничок. Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок. Гол. IV. 313.
Зстародавна нар. Издревле.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ. Сумск. у.
Наплавни́й, -а́, -е́ Пловучій. Наплавний млин, міст. КС. 1883. IV. 743.
Попхенькати, -каю, -єш, гл. = попхикати. Нехай троха попхенькає, — буде лучче спати. ЕЗ. V. 123.
Скругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. скруглити, -глю, -лиш, гл. 1) Округлять, округлить. Ти мене, мов глину, зліпив, скруглив. К. Іов. 22. 2) Очищать, очистить хлѣбныя зерна вращеніемъ въ решетѣ. Вх. Зн. 64.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл. 1) Врать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.