Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Тому козакові, що шабелька при бокові. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. ; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. 4) вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Cм. боком. 5) у боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. 6) на другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). 7) і ні в той бік. Все равно, безразлично. 8) боками робити. Тяжело дышать. 9) з боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Ум. бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки.
Ватуля, -лі, ж. Овца, впервые имѣющая ягненка.
Вдовицький, -а, -е. = удовицький.
Відморожувати, -жую, -єш, сов. в. відморозити, -жу, -виш, гл. Отмораживать, отморозить. Мороз узяв та й одморозив йому пальця.
Головоїд, -да, м. = людоїд?
Ді́вця, -ці, ж. = Дівчина. У мене гарна дівця.
Осуга, -ги, ж. На поверхности жидкости плавающіе слои жира, налетъ на водѣ, ржавчина на водѣ. Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга. Червоніла, як залізна осуга, поверх води. Ум. осужка.
Похожалий, -а, -е. О человѣкѣ: непосидящій; о вещи: переходящій изъ рукъ въ руки.
Храмати, -маю, -єш, гл. = хромати. Переносно: грѣшить. Старий, а храмає.
Цінь! II, меж. Звукоподражаніе, передающее пискъ птицъ. Cм. цьон. Цінь-цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила).