Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Відколоти Cм. відколювати.
Драгоні́я, -ні́ї, ж. Наемная конница, служившея въ Польшѣ. Наряжайте драгонію, лаштуйте гармати.
Загари́кати, -каю, -єш, гл. Заворчать.
Засуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Іде сумний, понурий... Дивно так засумів.
Захва́тич, -ча, м. Клинъ въ плугѣ.
Невиводний, -а, -е. и невиво́дній, -я, -є. 1) Неисчерпаемый, постоянно имѣющійся.
2) Постоянный, всегдашній. У нас гульня невиводня. Невиводний гість.
Поборотися, -рюся, -решся, гл. Побороться. Поборовся б, як би малось сили.
Хороше нар. Хорошо, красиво. Як душі не вложив, — так нарядив хороше. Там хороше, де нас нема. Хороше вчили. Ум. хорошенько. Попереду Дорошенко веде своє військо славне запорозьке хорошенько.
Ціплятися, -ляюся, -єшся, гл. = чеплятися. Ціпляється, як вош кожуха.