Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панча II

Панча II, -чати, с. = паненя. Вх. Лем. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЧА II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЧА II"
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Ковзь! меж. Скользь!
Крутенький, -а, -е., Ум. отъ крутий.
Невгавати, -ва́ю, -єш, гл. Не переставать, не уставать. Сидить у норі і невгаваючи усе їсть дітей. Шевч. 309.
Опадати, -да́ю, -єш, сов. в. опасти, опаду́, -де́ш, гл. 1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Мет. 15. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180. 2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Г. Барв. 447. Отсе біда мене опала з тими чужоземцями! Св. Л. 173. Лихі, худі собаки опат санки. Левиц. І. 230.
Повідпрядати, -да́ю, -єш, гл. Отработать пряденіемъ. Усе, що напозичалася, те все повідпрядала.
Позагрузати, -заємо, -єте, гл. Завязнуть, увязнуть (о многихъ). Корови біля річки позагрузали. Харьк. у.
Пороспухати, -хаємо, -єте, гл. Распухнуть (во множествѣ).
Пустувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шалить, рѣзвиться, проказить. Не пустуй, а то битиму. Лебед. у. 2) Пустовать, быть незанятымъ. Руїна ся пустує вже століття. К. ПС. 27.
Реймент, -ту, м. 1) Полкъ, отрядъ. 2) Начальствованіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЧА II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.